«У сєбя дома будєш пpаcіть…»: 0сь цe мoлoдe бuдл0 визвiрилoся нa cтaрeнькy, яка зaдaлa їй питaння пpо…

У сєбя дома будєтє прасіть, а я буду гаваріть как мнє удобна – аптекарка відмовилася обслуговувати клієнтів українською

***

Користувач Ігор Муравйов у соцмережі Facebook поскаржився на аптекарку, яка відмовляється обслуговувати клієнтів українською мовою.

Далі пряма мова:

“Знайомтеся, се Кудрявець Аліна Юрьівна. Не зважаючи на те, що бейджик написаний українською, ця продавчиня “1 -ї соціальної аптеки” на вул. Підлісна, 1 що розташована в Києві, Аліна є “любітєльніца ” русскаго міра , ненависниця державної мови і просто молода хамка, що підвищує власне ЧСВ за рахунок публічного приниження стареньких бабусь, що просять не хамити та обслуговувати українською мовою, на що “таварісч” Аліна відповідає приблизно так:

“У сєбя дома будєтє прасіть, а я буду гаваріть как мнє удобна! І ваабщє мнє всьо равно, грівньі ілі рублі, лішь бі пабольшє!”

P.S. Старенька спитала в неї чи є в наявності кодеїновмісний препарат, на що Аліна роздратовано відповіла:

“Для каго абьявлєніє на входє вісіт, а? Чітать нє умєєітє что лі? Єті прєпаратьи толька па рєцєпту”.

Старенька:
“Доню , та в мене ж є рецепт, я ж тількі хтіла дізнатися чи ж є в наявності… І, доню, розмовляй будь-ласочка, рідною, українською…”

Ну й почалося , на моє зауваження – нуль реакціїї , керівництва саме не було.

P.P.S. Швидще за все нічого не буде: мешканці з групи “Новобіличи”, де розташована ця аптека, вже одностайно поскаржилися на репост цього допису і адмініи видалили розшарений допис з тієї групи – що б не дай боже не порушувати спокій людей-“шлунків” яким “какаяразніца”. Керівництво мережі цієї аптеки пообіцяло провести перевірку, але, думаю, результат буде такий, що та дівчина все заперечуватиме “нєвінаватаяя!”- на цьму все закінчиться.

P.P.P.S. Додав світлину із об”явою щодо того кодеїновмісного препарату, який продається тількі за рецептом і з якого все почалося , нехай тепер пані Аліна спробує заперечити , що “нічєгонєбіло!”
Нажаль , щодня толерується хамство , щодня відчуваєш себе емігрантом у власній країні.”

Ігор Леонідович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *