Погасив світло і ліг спати. Раптом, серед ночі, щось м’яке по щоці, включаю світло!

Прийшов додому. Поїв. І втомлений в гордій самоті завалився спати.

На вулиці йшов дощ, а на дворі стояло літо, тому вікно залишив відкритим.

Раптом серед ночі відчуваю, що щось до щоки припало. Злякався. Включив світло. Бачу дивиться прямо мені в очі гарненька кішечка.

Я її на кухню. Молока налив. М’ясо, що було в холодильнику, поклав. З’їла. Замурчала.

Дивлюся – не домашня. Вся брудна. Під воду її. Навіть не пручалася. Помив, витер її. Нарвав паперу в туалеті: спорудив типу лотка в мисці. Показав їй.

Їй спорудив в коробці лежанку з рушників. Сам ліг спати. Засинаю і чую крізь сон, що прийшла до мене і лягла поруч.

Вночі наснився сон і ім’я Мія для кішки.

Вранці встав, сказав, щоб добре вела себе і втік на роботу.

Прийшов додому, а мене зустрічають. І так тепло на душі стало.

Так і почалося наше життя: я і Мія моя.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *