Днями поверталася потягом до Києва. І тут простий сільський чоловік, гуцул Петро висловив так багато простих і мудрих думок…

Днями поверталася потягом з Івано-Франківська до Києва.

Як правило, в купе всі сідають, втикаються у гаджети і дорога спокійно пробігає.

Але інколи трапляються цікаві співрозмовники і отримуєш радість від спілкування. Так сталося і цього разу. Товариство зібралося дуже різне: троє містян і один сільський житель , який одразу окреслив свою приналежність: “Я ж гуцул!”.

А далі цей простий сільський чоловік, гуцул Петро, висловив так багато простих і мудрих думок.

Ось деякі з них:
— Нема що чекати, що хтось прийде і зробить твоє життя кращим – сам маєш це зробити.
— Сусід – то твій найрідніший брат, бо до брата поки доїдеш, а сусід ось тут, поруч. Маєш з сусідами добре жити.
— У мене нічого не закрито на замок, і кожен сусід знає, де які інструменти лежать, бо як кому треба – прийде і візьме. І на місце покладе. Я так само знаю, що можу взяти у сусіда, як мені треба.

— Я все вмію зробити сам, своїми руками. А як інакше?
— Коли хтось з сусідів робить весілля (а весілля у нас на тисячу людей!!!), то кожен з сусідів прийде помогти, та ще принесе 3 курки, яйця, молоко, сметану. Так заведено. А як інакше?

— Як йдемо колядувати, то не минаємо жодної хати. Навіть, якщо в хаті ніхто не живе – зайдемо на подвір’я, заколядуємо. Бо в кожній хаті належиться заколядувати.

Були в розмові й жарти, гуцульські приказки. І все це з усмішкою і вірою в добро. Ні він, ні його діти не виїхали за кордон в пошуках кращого, а роблять своє краще тут, вдома. Мають господарство, бізнес, роботу. Опираються на родинні цінності, справедливість, довіру до людей.

І якось так тепло стало.

І згадалися слова Далай Лами:

Планеті не потрібна велика кількість «успішних людей». Планета відчайдушно потребує миротворців, цілителів, реставраторів, казкарів і люблячих всіх видів. Вона потребує людей, поруч з якими добре жити. Планета потребує людей з Мораллю, які зроблять світ живим і гуманним. А ці якості мають мало спільного з «успіхом», як він визначається в нашому суспільстві.

via Оксана Руда

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *