Сaжy Вaм вiдвeртo, коли я це пoбaчuв у мeнe був прoстo шoк! Тількu що Зeлeнськuй прuзнaвся жyрнaлістaм прo…
Президент України Володимир Зеленський заявив, що перші кілька днів після вступу на посаду були для нього «трохи шоком» з урахуванням кількості завдань.
Про це він повідомив в інтерв’ю журналісту
«Це був шok, багато роботи», – заявив Володимир Зеленський іноземному журналістові. Президент підкреслив, що хоче змінити теперішні кабінети на Банковій, «величезній будівлі радянської епохи в центрі Києва».
«Мені не подобається атмосфера, будівля», – сказав президент. – Тому ми думаємо, що з цим зробити ». Зеленський зазначив, що такий крок створить чимало труднощів.
Журналісти також поставили декілька питань президенту який вже місяць на посаді президента України. До обрання лідером держави і під час інавгурації у стінах Верховної Ради лунало багато обіцянок і планів.
Чи відрізняються заяви і дії президента Володимира Зеленського від намірів, що він їх оприлюднював в інтерв’ю і з високих трибун? Що вже вдалося зробити чи запланувати? ВВС News Україна аналізує ключові обіцянки пана Зеленського та їхню реалізацію, а також найгучніші події, що сталися за місяць його президентства.
Мінський процес і криза на Донбасі
Президент впродовж місяця багато уваги надавав кризі на Донбасі. Вів переговори із очільниками ЄС та НАТО, із лідерами Франції, Німеччини. Був у зоні ООС та на контрольованих Києвом територіях Донбасу.
До обрання на посаду він критикував мінський переговорний процес і твердив, що готовий із будь-ким домовлятися, щоб припинити війну.
“Поміркуймо. А які є шляхи? Які взагалі є форми? Мінські угоди не працюють. Правильно? Правильно. Йти туди війною? Я взагалі проти. ( …) Хочемо ми чи не хочемо, через себе, хоч з чортом лисим готовий домовитися, аби не вмирала жодна людина. Я вважаю, що це хоча б перший крок. Перший крок – припинити стрілянину і розвивати свою країну”, – говорив він наприкінці 2018 року в інтерв’ю Дмитру Гордону.
Слова про переговори із будь-ким були з тривогою сприйняті опонентами.
Але вже під час офіційного візиту до Франції Володимир Зеленський сказав: “Ми не готові на діалог з сепаратистами. Ми готові працювати у мінському форматі. Припинення вогню, звільнення полонених. Це перші речі, які обидві сторони мають зробити”.
17 червня він сказав, що у мінському процесі є прогрес. Хоча не зрозуміло, який саме: “хлібного” перемир’я досягти не вдається, українці гинуть, зрушень в обміні полонених теж немає.
Копирайт изображенияPRESIDENT.GOV.UAТепер президент каже так: “У нас є мінські домовленості, всередині яких ми вже діємо. Мені здається, що у нас вже є просування. Але поки публічно говорити про те, що ми щось зробили… Давайте щось зробимо! Побачимо результат, і тоді подивимося”.
Водночас Володимир Зеленський наголошував, що Україна шукатиме нові формати розв’язання кризи на Донбасі, перезавантажуватиме мінський процес, якщо переговори не дадуть ніяких результатів.
Під час візиту до Франції і Німеччині президент сказав те, на чому неодноразово наголошувала попередня влада. Що найефективнішим шляхом до миру на Донбасі є посилення санкцій проти Росії.
У соціальних мережах і в експертних колах роблять висновок: заяви нового президента нічим не відрізняються від заяв його попередника, Петра Порошенка.
У цьому контексті також нагадують, що Володимир Зеленський призначив очільником української делегації у Мінській контактній групі Леоніда Кучму, якого раніше на цю посаду призначав Петро Порошенко.
Кадрові призначення
До обрання президентом Володимир Зеленський заявляв, що вважає неправильною практикою призначати на державні посади своїх бізнес-партнерів та друзів, як це робили попередники.
Копирайт изображенияUNIANПеред другим туром виборів, на початку квітня, журналіст “Свободи” питав про імовірних кандидатів на посади у владі. Володимир Зеленський сказав: “Заспокойтеся, не переймайтеся! Кумівства не буде!”.
Перші призначення виявили протилежне. Хоч і не куми, але колишні партнери по студії “Квартал 95” та друзі отримали високі посади.
Друг дитинства і керівник ТОВ “Студія Квартал-95” Іван Баканов став першим заступником голови СБУ – начальником головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, партнер із “Квартал-95” Сергій Шефір – першим помічником президента. Заступниками глави президентської адміністрації стали “кварталівці” Сергій Трофимов і Юрій Костюк.
Також ЗМІ писали про те, що призначений на посаду керівник Служби зовнішньої розвідки України Владислав Бухарєв – давній друг Володимира Зеленського.
Ще до виборів Володимир Зеленський обіцяв назвати людей, яких він призначить на посади голови СБУ, міністерств закордонних справ та оборони.
У спецслужбі наразі – лише виконувач обов’язків Іван Баканов, прізвище міністра закордонних справ Вадима Пристайка президент назвав за кілька тижнів після вступу на посаду, а хто буде міністром оборони – досі не відомо. Парламент відмовлявся від голосування за відставку міністрів закордонних справ і оборони Павла Клімкіна та Степана Полторака, вимагаючи назвати кандидатури їхніх наступників.
Законодавчі ініціативи
Володимир Зеленський заявив 5 червня в інтерв’ю радіо “Свобода”, що його команда подала до парламенту 10 законопроектів. Але жоден із них не був ухвалений. Парламент не став союзником президента, а після того, як Володимир Зеленський оголосив про розпуск Ради, й поготів. Про це каже і сам президент.
“Я впевнений, там є люди, там є фахівці. Але це бунт більшості в парламенті, які не хочуть працювати, які уже займаються політичною рекламою. І їм все одно – будуть це чергові чи позачергові вибори, 31 жовтня чи 21 липня. Вони всі займаються політичною рекламою”, – твердив він.
Копирайт изображенияUNIANУ кандидатській програмі Володимир Зеленський запевняв, що першим проектом закону стане документ “Про народовладдя”. Але поки що цього не сталося.
Іншими першочерговими він вважав закони про зняття недоторканності з президента, народних депутатів і суддів, про імпічмент президента, про відкликання народного депутата України.
Під час інавгурації пан Зеленський назвав і деякі інші, закликавши парламент їх ухвалити: про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, “багатостраждальний виборчий кодекс” із відкритими партійними списками.
Але вніс до парламенту проект не з відкритими списками, а із суто пропорційною системою і зниженням прохідного бар’єра. Представники президента пояснювали невнесення проекту тим, що не бачать бажання депутатів ухвалювати новий закон. А суто пропорційний закон – це, мовляв, компроміс.
Однак критики президента були впевнені у тому, що такий закон, перш за все, вигідний президентській партії “Слуга народу”. Він дає можливість, зважаючи на високі партійні рейтинги, отримати більшість мандатів у парламенті. У той час, як пропорційно-мажоритарні вибори чи відкриті партійні списки таку перспективу не гарантують.
Жарти і зниження тарифів
За соціологічними опитуваннями між першим у другим туром виборів, найбільшим очікуванням виборців від нового президента було зниження тарифів на комунальні послуги.
Майже 40% опитаних заявили, що це має бути пріоритетом для нового президента.
У той час, як деякі кандидати у президенти будували свою кампанію на гаслах про зниження тарифів, Володимир Зеленський у своїй офіційній програмі про тарифи не згадував.
Проте у відеороликах, за допомогою яких він спілкувався з виборцями, ця тема лунала неодноразово. Наприклад, у лютневому блозі “Тарифи за комуналку: Платити неможливо зменшити” Володимир Зеленський так описував всю “тарифну тему”: “На “т” починається, на “повний капець” – закінчується”.
Кандидат у президенти також обурювався тим, що українці мають платити за комуналку від 30 до 50% своїх доходів, тоді як європейці – від 13 до 20%.
Часто говорили про необхідність зменшення тарифів і члени “ЗеКоманди”.
Проте одразу після перемоги на виборах Володимира Зеленського його політконсультант, а нині голова партії “Слуга народу” Дмитро Разумков заявив, що зниження тарифів – “не зовсім прерогатива президента з економічної і державної точки зору”. У тому ж інтерв’ю ICTV Дмитро Разумков пояснював, що насправді ішлося про обіцянки вплинути на тарифи через боротьбу з корупцією.
А в червні представник президента в уряді Андрій Герус заявив, що Володимир Зеленчький не обіцяв зменшити тарифи, а лише жартував про це.
“Зеленський безпосередньо ніде не обіцяв зниження тарифів, хоча ми всі розуміємо, і він розуміє, що це є проблемою”, – заявив Андрій Герус в інтерв’ю BIHUS.info і уточнив: “Зеленський жартував про тарифи, що вони високі. Зеленський жартував про Роттердам+, що це несправедливо, що це корупційна формула”.
Згодом представник президента в уряді вибачився і заявив, що невдало висловився щодо жартів Володимира Зеленського про тарифи, посилаючись на “брак політичного досвіду”.
Проте зниження комунальних тарифів так і не назвав справою найближчого майбутнього.
“Насправді президент Зеленський вже двічі скликав нараду щодо можливості зниження тарифів для населення. Але це має відбуватися, не спричинивши девальвації, додаткової інфляції чи економічної кризи. Робота над цим триває”, – написав Андрій Герус у Facebook.
Роттердам+ і ринок електроенергії
Під час виборчої кампанії експерт команди Зеленського із питань енергетики Андрій Герус на одному з відео відзначав: “Відмінити лише одну схему – Роттердам+ – і ціна на електроенергію вже буде “мінус” 15%”. Закиди на адресу Петра Порошенка у підтримці цієї схеми були одними із головних.
Проте поки що до парламенту не надійшла законодавча ініціатива нового президента “щодо зниження вартості електричної енергії”, яку анонсували члени його команди.
Очікувалося, що новий закон покладе край використанню формули Роттердам+, за якою вартість вугілля у виробництві теплової генерації розраховується за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.
Раніше багато експертів з питань енергетики називали цю формулу корупційною і такою, що дає конкурентні переваги і додаткові прибутки головному гравцю на ринку теплової енергетики – компанії ДТЕК, яка входить до складу групи СКМ, контрольованої Ринатом Ахметовим. Дуже різко критикував цю схему у своїх відео-блогах і Володимир Зеленський.
Наразі ж він повідомив, що мав зустріч із Рінатом Ахметовим й що розмова була не про політику. Він також наголосив: “Те, що ми відміняємо “Роттердам +”, всі про це знають – і це буде”.
“І буде демонополізація – і пан Ахметов це чув, ДТЕК я маю на увазі. І всі в цілому це розуміють”, – заявив він кореспонденту “Української правди”.
Але законопроект, який 10 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради, передбачає відтермінування запуску ринку електроенергії на рік – до 1 липня 2020 року. Про неготовність ринку та інфраструктури і потребу відтермінувати зміни заявили українські учасники ринку – крім ДТЕК та Енергоатому, – а також міжнародні партнери України, які раніше підтримували цю реформу.
Законопроект визначено як невідкладний, але спрогнозувати, чи розглянуть його депутати до 1 липня, коли згідно із чинним законом має відбутися запуск лібералізованого ринку електроенергії, дуже складно.